Оцінка нейрогуморальних факторів, що впливають на судинний тонус у осіб молодого віку, які працюють в нічний час

E. Zarubina, E. Aseeva, Yu. Turkovskiy, T. Moiseeva

Анотація


У статті представлено аналіз поширеності захворювань серцево-судинної системи у осіб у віці від 21 до 36 років, які працюють у нічний час доби. Проведена клінічна оцінка вегетативного дисбалансу в досліджуваних груп осіб. За допомогою клініко-лабораторного методу в даній роботі вивчені особливості гуморальної регуляції тонусу судин в осіб молодого віку з різною серцево-судинною патологією, в залежності від тривалості позмінного нічного характеру праці, проведено оцінку рівня гормонів стресу при різних серцево-судинних захворюваннях. Виявлено і фактично доведено взаємозв'язок порушення нейро-гуморальної регуляції судинного тонусу з розвитком патології серця і судин у молодих людей з порушенням ритмів праці та відпочинку

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Оганов Р. Г. Смертность от сердечно-сосудистых и других хронических неинфекционных заболеваний среди трудоспособного населения в России / Р. Г. Оганов, Г. Я. Масленникова // Кардиоваскулярная терапия и профилактика.- 2002. - № 3.- С. 4-8.

Оганов Р. Г. Концепция факторов риска как основа профилактики сердечно-сосудистых заболеваний // Врач. - 2001. - №7. С. 3-6.

Anderson K. M. Cardiovascular disease risk profiles / P. M. Odel, P. W.Wilson, W. B. Kannel // Am Heart. - J. - 1991. - P. 293-298.

Оганов Р.Г. Факторы риска и профилактика сердечно-сосудистых заболеваний // Качество жизни. - Медицина, 2003. - №2.

Маколкин В. И. Нейроциркуляторная дистония // Тер. Архив. 1995. Т. 67, № 6. С. 66-70.

Власов Т. Д. Механизмы гуморальной регуляции сосудистого тонуса. // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. - 2002. - Т.1. - №4. - С. 68-77.

Dzau V. J. Tissue renin-angiotensin system in myocardial hypertrophy and failure. Arch Intern Med 1993; 153: Р. 937-42.

Oosterga M., Voors A. A., Buikema H. еt al. Angiotensin II formation in human vasculature after chronic ACE inhibition: a prospective, randomized, placebo-controlled study. Cardiovasc Drugs Ther 2000; 14: Р. 55-60.

Амосова Е. Н. Роль системы ангиотензина-II в развитии структурно-функциональных изменений сосудов и сердца при артериальной гипертензии и их коррекция с помошью блокады рецепторов ангиотензина-II // Укр. кардиол. журн. – 1997. – № 2, вып. II. – С. 7−12.

Hoover D. B., Chang Y., Hancock J. C., Zhang L. Action of tachykinin within the hart and their relevance to cardiovascular diseases. Jpn. J. Pharmacol. 2000; 84: Р. 367-373.

Макарченко А. Ф., Динабург А. Д., Лаута А. Д. Роль нейрогуморальных систем гипоталамуса в физиологии и патологии. – К.: Наукова думка, 1978. – С. 214.

Кибяков А. В. О роли катехоламинов в деятельности симпатической нервной системы. /А. В. Кибяков. //Адреналин и норадреналин. – М., 1964. – С. 18.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.